Б продажу в звичайному ході діяльності







Проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України




Зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку

основних засобів і нематеріальних активів банків України

1. У розділі І:

1.1. У главі 1:

у пункті 1.4:

після одинадцятого абзацу доповнити абзацом такого змісту:

“інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або лизингоодержувачем згідно з договором про фінансовій лізинг (оренду) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для:

а) використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей або

б)продажу в звичайному ході діяльності;

після двадцять третього абзацу доповнити абзацом такого змісту:

Нерухомість, зайнята власником – нерухомість, утримувана (власником або лізингоодержувачем згідно з договором про фінансовій лізинг (оренду) для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг або для адміністративних цілей”;

пункт 1.5 доповнити реченням такого змісту:

“Бухгалтерський облік нетипових операцій з необоротними активами банки мають здійснювати відповідно до внутрішніх операційних процедур (правил), розроблених з урахуванням вимог законодавства України та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності”.

1.2. У главі 2:

після пункту 2.1 доповнити главу новими пунктами такого змісту:

“2.2. Для обліку активів групи “Основні засоби” використовуються рахунки 4400, 4409, 4431. За цими рахунками обліковується нерухомість, зайнята власником.

2.3. Активи групи “Інші необоротні матеріальні активи” обліковуються за рахунками 4500, 4509.

2.4. Облік інвестиційної нерухомості здійснюється за рахунками 4410, 4419.

2.5. Власні необоротні активи, утримувані банком з метою продажу, обліковуються за рахунком 3408.

2.6. Майно, набуте у власність банку шляхом реалізації прав заставодержателя, обліковується за рахунком 3409.

2.7. Незавершені капітальні інвестиції обліковуються за рахунками 4430, 4530”.

У зв’язку з цим пункти 2.3 – 2.6 уважати відповідно пунктами 2.8 – 2.11.

2. У розділі ІІ:

2.1. У главі 1:

пункт 1.9 виключити.

У зв’язку з цим пункти 1.10 – 1.16 уважати відповідно пунктами 1.9 – 1.15.

2.2. У главі 2:

пункт 2.1 викласти у наступні редакції:

“2.1. Придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) передоплата:

Дебет рахунку

3510;

Кредит рахунків

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

визнання основних засобів і нематеріальних активів у балансі банку:

Дебет рахунків

4300, 4400, 4500;

Кредит рахунку

3510;

або:

б)передоплата:

Дебет рахунку

3510;

Кредит рахунків

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

капітальні інвестиції за невведеними в експлуатацію основними засобами та нематеріальними активами:

Дебет рахунків

4310, 4430;

Кредит рахунку

3510;

визнання основних засобів і нематеріальних активів у балансі банку:

Дебет рахунків

4300, 4400, 4500;

Кредит рахунку

4310, 4430”.

Після глави 6 доповнити розділ ІІ новими главами 7 та 8 такого змісту:


“ Глава 7. Необоротні активи, утримувані банком для продажу


7.1. Необоротні активи банку класифікуються як утримувані з метою продажу, якщо їх балансова вартість буде відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання.

На дату визнання необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу, якщо виконуються такі умови: стан активів, у якому вони перебувають, дає змогу здійснити негайний продаж і є висока ступінь вірогідності їх продажу протягом року.

7.2. На дату переведення необоротних активів до категорії утримуваних для продажу банк має здійснити оцінку їх балансової вартості. Якщо необоротні активи обліковуються за первісною вартістю (собівартістю), банк має переглянути їх на зменшення корисності. У разі визнання зменшення корисності здійснюються проводки відповідно до пункту 1.5 глави 1 розділу V цієї Інструкції.

Якщо необоротні активи обліковуються за переоціненою вартістю, банк має здійснити їх переоцінку до справедливої вартості.

7.3. Переведення необоротних активів до категорії утримуваних для продажу в бухгалтерському обліку відображається такими проводками:

а) за необоротними активами, що обліковуються за собівартістю

Дебет рахунків

4309, 4409, 4419;

Кредит рахунків

4300, 4400, 4410 – на суму накопиченого зносу;

Дебет рахунку

3408;

Кредит рахунку

4300, 4400, 4410 – на суму балансової вартості;

б) за необоротними активами, що обліковуються за переоціненою вартістю:

Дебет рахунків

4309, 4409;

Кредит рахунків

4300, 4400 – на суму накопиченого зносу;

Дебет рахунку

3408;

Кредит рахунків

4300, 4400, 4410 – на суму балансової вартості.

Сума дооцінки, що обліковується за рахунками 5100, 5101 залишається до часу вибуття необоротних активів.

7.4. Необоротні активи, утримувані банком з метою подальшого продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: балансовою вартістю або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж.

Амортизація на такі активи не нараховується.

7.5. Різниця між балансовою вартістю та справедливою вартістю за вирахуванням витрат на продаж в бухгалтерському обліку відображається такою проводкою:

Дебет рахунку

7499 (окремий аналітичний рахунок);

Кредит рахунку

3408.

7.6. Банки мають визнавати втрати від зменшення корисності за необоротними активами, що оцінюються за справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж, і відображати в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет рахунку

7499;

Кредит рахунку

3408.

7.7. Якщо надалі справедлива вартість активів з вирахуванням витрат на продаж збільшується, то в бухгалтерському обліку таке збільшення має визнаватися доходом, але в сумі, що не перевищує раніше накопичені втрати від зменшення їх корисності. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет рахунку

3408;

Кредит рахунку

6499.

7.8. Якщо під час оцінки активів, призначених для продажу, банк не визнавав зменшення їх корисності та поновлення зменшення їх корисності, то банк має визнати доходи або втрати на дату припинення їх визнання. При цьому в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

а) визнання збитків:

Дебет рахунків

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

7499;

Кредит рахунків

3408;

б) визнання доходу:

Дебет рахунків

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунків

3408;

6499.

7.9. Якщо необоротні активи перестають відповідати умовам, визначеним у п. 7.1 цієї глави Інструкції, такі активи переводяться до складу необоротних активів, призначених для використання в процесі діяльності (або до категорії інвестиційної нерухомості, якщо вони відповідають критеріям її визнання).

7.10. Необоротні активи, що більше не класифікуються як утримувані для продажу, обліковуються за найменшою з двох оцінок:

а) балансовою вартістю, що визначалася до дати визнання їх як утримуваних для продажу. Балансова вартість коригується з урахуванням амортизації, переоцінки, збитків від зменшення корисності, що були б визнані, якщо б активи не були класифіковані як утримувані для продажу;

б) сумою очікуваного відшкодування на дату прийняття рішення про відмову від продажу.

7.11. Якщо необоротні активи до переведення їх в категорію “утримуваних для продажу” оцінювалися за первісною вартістю (собівартістю) банк має здійснити коригування балансової вартості з урахуванням сум накопиченої амортизації, втрат від зменшення корисності з одночасним визнанням такого коригування у звіті про фінансовий результат. Переведення необоротних активів до складу активів, що утримуються для використання в процесі діяльності відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дебет рахунків

  1. – на суму збитків (якщо визнаються збитки);

4300, 4400;

Кредит рахунків

4309, 4409;

3408;

6499 – на суму доходів (якщо визнаються доходи).

7.12. Балансова вартість необоротних активів, що до переведення в категорію “утримуваних для продажу” обліковувалися за переоціненою вартістю, коригується як зменшення або збільшення переоцінки за рахунками 5100, 5101. У цьому разі здійснюються такі проводки:

Дебет рахунків

5100, 5101 – уцінка;

4300, 4400;

Кредит рахунків

4309, 4409;

3408;

5100, 5101 – дооцінка.


Глава 8. Інвестиційна нерухомість


8.1. Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля, або частина будівлі, або земля і будівля, що перебувають у розпорядженні власника або лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отримання орендних платежів, доходів від зростання капіталу або того чи іншого.

8.2. Один той самий об’єкт нерухомості може бути розділений на конструктивно відокремлені частини, що використовуються з різною метою: одна частина – для отримання доходу від орендної плати або збільшення капіталу; інша частина – для використання у процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.

В бухгалтерському обліку такі частини об’єкту нерухомості відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, такий об’єкт визнається інвестиційною нерухомістю за умови, що тільки незначна частина об’єкту утримується для використання у процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.

8.3. Банк має розробити та затвердити в обліковій політиці певні критерії для послідовного застосування професійного судження до визначення інвестиційної нерухомості, якщо важко її класифікувати, та розкривати ці критерії в інформації до фінансової звітності.

8.4. До інвестиційної нерухомості відносяться:

– земля, що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу у довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі звичайної діяльності;

– земля, подальше використання якої на даний час не визначено;

– будівля, що знаходиться у власності банку або в розряджені за договором про фінансовий лізинг (оренду) та надається в лізинг (оренду) за одним або декільком договорами операційного лізингу (оренди);

– будівля, що не зайнята на даний час та призначена для надання в лізинг (оренду) за одним або декількома договорами оренди.

8.5. Лізингоодержувач за договором операційного лізингу (оренди) може класифікувати і обліковувати нерухомість як інвестиційну нерухомість, за умови, що вона відповідає визначенню інвестиційної нерухомості і визнається за методом справедливої вартості.

8.6. Якщо лізингоодержувач за оперативним лізингом (орендою) передає нерухомість в суборенду та здійснює облік її за справедливою вартістю, він може класифікувати її як інвестиційна нерухомість. У цьому разі в бухгалтерському обліку оперативний лізинг (оренда) відображається як фінансовий лізинг (оренда), а всі об’єкти нерухомості, прийняті в оперативний лізинг, обліковуються як інвестиційна нерухомість за справедливою вартістю.

8.7. Під час первісного визнання інвестиційна нерухомість оцінюється та відображається в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, що включає ціну придбання об’єкта нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов’язані з її придбанням.

8.8. Витрати банку в процесі створення ним нового об’єкту нерухомості, призначених в подальшому для використання як інвестиційна нерухомість, відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до вимог глави 3 розділу II цієї Інструкції.

8.9. Якщо об’єкт нерухомості, раніше вже був визнаний як інвестиційна нерухомість, знаходиться в процесі реконструкції та після завершення реконструкції буде використовуватися як об’єкт нерухомості у довгостроковій перспективі, витрати на його реконструкцію збільшують вартість цього об’єкту.

8.10. Первісна вартість частини об’єкту нерухомості, утримуваної на умовах лізингу (оренду) і класифікованої як інвестиційна нерухомість, визначається згідно з вимогами для фінансового лізингу (оренди) за меншою з двох оцінок за справедливою вартістю нерухомості; або дисконтованої вартості мінімальних лізингових (орендних) платежів і відображається в бухгалтерському обліку відповідно до п. 2.8. глави 2 розділу VIII цієї Інструкції.

8.11. Інвестиційна нерухомість, що придбана на умовах відстрочення платежу, визнається за первісною вартістю грошового еквівалента ціни. Різниця між цією сумою та загальною сумою платежів визнається процентними витратами за період надання кредиту.

8.12. Подальша оцінка об’єктів інвестиційної нерухомості здійснюється за одним із двох методів:

а) за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості в прибутку або збитку; амортизація та зменшення корисності не визнається;

б) за первісною вартістю (собівартістю) з врахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності.

8.13. Справедлива вартість інвестиційної нерухомості має відображати стан ринкових цін на дату балансу. Визначення справедливої вартості передбачає одночасне передавання об’єкту та здійснення оплати покупцем під час продажу, без будь-якої зміни в ціні, яка могла би відбутися у разі неодночасного обміну та завершення.

8.14. Якщо справедливу вартість інвестиційної нерухомості достовірно визначити неможливо (операції з аналогічними об’єктами нерухомості на ринку є рідкими, альтернативна оцінка справедливої вартості відсутня), її оцінка здійснюється за первісною вартістю. Ліквідаційна вартість такої нерухомості має дорівнювати нулю, первісна вартість амортизується протягом строку її корисного використання.

8.15. У разі здійснення оцінки після первісного визнання за методом справедливої вартості інженерне обладнання (ліфти, кондиціонери тощо), що є невід’ємною частиною будівлі, не визнаються в обліку окремо як основні засоби, а включається у справедливу вартість єдиного об’єкту нерухомості.

8.16. Якщо бухгалтерський облік будівлі як основного засобу здійснюється за методом первісної вартості, таке обладнання обліковується окремо.

8.17. Переведення об’єкту нерухомості до категорії інвестиційна нерухомість та з категорії інвестиційна нерухомість до інших проводяться виключно у разі зміни функціонального використання власності, що засвідчується такими подіями:

а) початком зайняття власником – у разі переведення з інвестиційної нерухомості до нерухомості, зайнятої власником;

б) початком поліпшення, реконструкції з метою продажу – у разі переведення з інвестиційної нерухомості до категорії “утримувані для продажу”;

в) закінченням зайняття власником – у разі переведення з нерухомості, зайнятої власником, до інвестиційної нерухомості;

г) початком операційної оренди іншою стороною – у разі переведення із категорії “утримувані для продажу” до інвестиційної нерухомості;

ґ) завершенням будівництва або забудови – у разі переведення з нерухомості в процесі будівництва або забудови до інвестиційної нерухомості.

8.18. Якщо банк застосовує метод оцінки за первісною вартістю, переведення об’єктів інвестиційної нерухомості до інших категорій: “нерухомість, зайняту власником” або “нерухомість, утримувану для продажу”, та навпаки, не впливають на їх балансову вартість. Переведення здійснюється за балансовою вартістю переданої нерухомості, і вартість цих об’єктів не змінюється з метою оцінки або розкриття інформації у фінансовій звітності.

8.19. У разі застосування банком методу оцінки за справедливою вартістю переведення об’єкту нерухомості до категорії інвестиційна нерухомість та з категорії інвестиційна нерухомість до інших в бухгалтерському обліку відображається у кожному випадку окремо.

8.20. Переведення до категорії нерухомості, зайнятої власником, здійснюється тоді, коли власник в’їзжає в будівлю, що раніше обліковувалася як інвестиційна нерухомість, і відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет рахунку

4400

Кредит рахунку

4410 – за справедливою вартістю на дату переведення.

Під час здійснення такого переведення прибуток або збиток не виникає.

8.21. Переведення об’єкту нерухомості до категорії “нерухомість, утримувана для продажу” здійснюється на початку його поліпшення, реконструкції, що проводиться з метою продажу і відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет рахунку

3408

Кредит рахунку

4410 – за справедливою вартістю на дату переведення.

Якщо актив виставляється на продаж без поліпшення, реконструкції, він продовжує обліковуватися як інвестиційна нерухомість до часу його реалізації. Під час здійснення такого переведення прибуток або збиток не виникає.

8.22. Переведення об’єктів з нерухомості, зайнятої власником, до інвестиційної нерухомості здійснюється у разі від’їзду власника з будівлі. Будь-яка різниця, що виникає на дату переведення між балансовою вартістю та її справедливою вартістю, визнається як переоцінка основних засобі відповідно до глави 1 розділу III цієї Інструкції;

8.23. Якщо після завершення будівництва або реконструкції об’єкт нерухомості передається іншій стороні в операційну оренду, такий об’єкт переводиться з капітальних інвестицій за незавершеним будівництвом до інвестиційної нерухомості. Будь-яка різниця між справедливою вартістю нерухомості та її попередньою балансовою вартістю на дату переведення визнається як прибуток або збиток звітного періоду. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

Дебет рахунку

4410

Кредит рахунку

4430

Дебет/Кредит рахунку

6394.

8.24. Об’єкти інвестиційної нерухомості припиняють визнаватися в балансі в разі їх вибуття шляхом продажу або передавання в фінансовий лізинг (оренду), або якщо більше не очікується отримання будь-яких економічних вигод від їх використання.

8.25. Фінансовий результат від вибуття об’єктів інвестиційної нерухомості визначається як різниця між надходженнями коштів від вибуття об’єктів та їх балансовою вартістю і визнається в тому звітному періоді, коли відбулося вибуття чи ліквідація. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

а) у разі перевищення суми балансової вартості об’єкта порівняно із сумою виручки від його реалізації:

Дебет рахунків

1200, 2600, 2620, 2650;

7499;

Кредит рахунку

4410;

б) у разі перевищення суми виручки від реалізації об’єкта порівняно із сумою балансової вартості об’єкта:

Дебет рахунків

1200, 2600, 2620, 2650;

Кредит рахунків

4410;

6499”.

8.26. Зменшення та відновлення корисності об’єктів інвестиційної нерухомості визнається аналогічно до порядку визнання зменшення корисності основних засобів і відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) зменшення корисності об’єктів інвестиційної нерухомості

Дебет рахунку

7499

Кредит рахунку

4419;

б) відновлення корисності об’єктів інвестиційної нерухомості

Дебет рахунку

4419;

Кредит рахунку

6499.

8.27. Відшкодування, отримане від третіх сторін як компенсація інвестиційної нерухомості, корисність якої зменшилась, визнається доходом і відображається в бухгалтерському обліку на дату надходження грошових коштів.

Дебет рахунків

1200, 2600, 2620, 2650

Кредит рахунку

6499”.

3. У розділі ІІІ:

3.1. Назву розділу ІІІ викласти у такій редакції:

“Розділ ІІІ. Бухгалтерський облік основних засобів і нематеріальних активів після первісного визнання”;

3.2. У главі 1:

після пункту 1.1 доповнити главу новим пунктом такого змісту:

“1.2. У разі застосування методу первісної вартості (собівартості) переоцінка необоротних активів не здійснюється”.

У зв’язку з цим пункти 1.2 –1.14 уважати відповідно пунктами 1.3 – 1.15.

4. У розділі IV:

4.1. У главі 1:

другий абзац пункту 1.1 викласти у такій редакції:

“Амортизація не нараховується, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює його ліквідаційній вартості”.

5. У розділі VI:

5.1 У главі 1:

доповнити главу новим пунктом такого змісту:

“1.4. Дооцінку, що входить до власного капіталу об’єкта основних засобів, можна переносити до нерозподіленого прибутку частинами, протягом періоду експлуатації цього об’єкту. У цьому разі сума перенесеної дооцінки буде різницею між сумою амортизації, що базується на переоціненій балансовій вартості активу, та сумою амортизації, що базується на первісній вартості активу. При цьому в бухгалтерському обліку здійснюється аналогічна проводка до підпункту в) пункту 1.3 цієї глави.

6. У розділі IX:

6.1 У главі 2:

пункт 2.3 викласти у наступні редакції:

“2.3. Якщо банк набуває право власності на заставлене майно, то в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

Дебет рахунку

3409;

Кредит рахунків

Рахунки з обліку заборгованості за наданими кредитами (у тому числі проценти).

Рахунок заставодавця – на суму перевищення розміру забезпечених цією заставою вимог банку.

Одночасно за позабалансовими рахунками здійснюється така проводка:

Дебет рахунку

Рахунок групи 990;

Кредит рахунку

9500, 9520, 9521, 9523”;

пункт 2.7 викласти у наступній редакції:

“2.7. У разі реалізації банком – заставодержателем заставленого майна, на яке було звернено стягнення згідно з умовами договору застави, у бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:

Дебет рахунків

1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

7490;

Кредит рахунку

3409”.

7. У Додатку:

7.1. Доповнити Додаток наступними рахунками:

перед рахунком 1200 А “Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України” доповнити таким рахунком :

“1001 А “Банкноти та монети в касі банку”;

після рахунку 2650 АП “Кошти на вимогу небанківських фінансових установ” доповнити таким рахунком:

3408 А “Власні необоротні активи, утримувані для продажу”;

після рахунку 4409 КА “Знос основних засобів” доповнити такими рахунками:

4410 А “Інвестиційна нерухомість”;

4419 КА “Знос інвестиційної нерухомості”;

після рахунку 6028 П “Процентні доходи за фінансовим лізингом (орендою), що наданий іншим банкам” доповнити таким рахунком:

6394 АП “Результат від переоцінки інвестиційної нерухомості”.
5914779817825469.html
5914872742611199.html
5914969871854085.html
5915110581999250.html
5915212544961303.html